Моніторинг якості освітнього середовища

ВИСНОВКИ

Дослідження якості освітнього середовища Добротвірського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів проводилося згідно з наказом Департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації №02-01/01/115 (п.4.2) від 01.04.2024 «Про проведення вимірювань в електронному форматі показників якості освітнього середовища закладів загальної середньої освіти Львівської області» та відповідно до листів ЛОІППО від 3.04.2024 № 112, відділу ОКТМС Добротвірської селищної ради від 10.04.2024 №01-21/175.

Якість освітнього середовища ЗЗСО визначається, зокрема, сукупністю  властивостей і характеристик освітнього процесу та його результату, що надають здатність задовольняти освітні потреби всіх суб’єктів навчально-виховного процесу – учнів, їхніх батьків, та вчителів.

Результати опитування здобувачів освіти, їхніх батьків та вчителів мають як позитивні, так і негативні тенденції. У цілому їх можна вважати задовільними.

Проведене дослідження якості освітнього середовища Добротвірського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів шляхом опитування виявило, що загалом учасники освітнього процесу відзначають позитивні зміни та оцінюють освітній простір як якісний та комфортний для дітей. Поряд з тим для здійснення системної оцінки якості середньої освіти доцільно провести додаткові дослідження, що дасть змогу отримати ґрунтовну інформацію для реформування шкільної освіти в контексті забезпечення її якості.

В опитуванні бралися до уваги демократичний, відкритий, патріотичний, сповнений довіри, демократичний та безпечний простори.

Отримані за результатами анкетування дані дозволяють зробити висновок, що в Добротвірському опорному ЗЗСО І-ІІІ ступенів сформований демократичний простір, у якому не обмежується свобода висловлювання.

Більшість батьків вважають, що дирекція закладу освіти заохочує і підтримує ініціативи педагогів, що стосуються освітнього процесу. Керівництво закладу завжди відкрите для спілкування, класні керівники враховують пропозиції батьків. Здебільшого у спільноті школи складаються щоденні партнерські взаємини між педагогами та дирекцією, між учнями, між учнями та вчителями та між дирекцією та батьками.

Результати аналізу свідчать про те, що тісна співпраця батьків із школою допомагають у вихованні підростаючого покоління, сприяють вихованню школярів справжніми високоморальними людьми.

З оброблених даних робимо висновок, що в школі вивчається думка дітей про умови навчання та якість викладання, система оцінювання в школі прозора, а учні знають свої права та обов’язки.

 Керівництво закладу з повагою ставиться до прав батьків/опікунів та враховує пропозиції педпрацівників, вчителі мають свободу слова, а права педагогічних працівників та учнів дотримані. Спільнота педагогів, учнів, їхніх батьків та опікунів згуртована розумінням спільної мети.

На жаль, результати анкетування свідчить про те, що вчителям  складно побудувати довіру з учнями. Довіра між вчителем і учнями – це дуже важливо адже коли у школі панує атмосфера довіри, то одразу зростає успішність учнів і зменшується ризик булінгу.

Отримані за результатами анкетування дані дають змогу визначити, що вибори до органів учнівського та батьківського самоврядування закладу освіти, в цілому відбулися з дотриманням норм та Положень виборів.

Дослідження свідчить про те, що здорові взаємини між батьками й дітьми позитивно позначаються і на дітях, і на загальній сімейній атмосфері. Діти та батьки завжди можуть знайти компромісні рішення у досягненні спільної мети.

 У школі створені комфортні умови для навчання, а вчителі не критикують учнів за неправильні відповіді.

Освітнє середовище позитивно впливає на формування рис характеру школярів.

Результати проведеного аналізу також свідчать про те, що у закладі освіти сформований культуротворчий простір, у якому культура відіграє важливу роль у формуванні та зміцненні громадянського суспільства, розвитку творчих здібностей школярів, побудові правового суспільства.

Учні із задоволенням беруть участь у шкільних виступах та виховних заходах. Більша частина респондентів задоволена організацією та проведенням шкільних заходів до важливих пам’ятних дат.

Керівництво закладу співпрацює з учнями та батьками, підтримує пропозиції учнів щодо облаштування благоустрою території школи, навколишнього громадського простору, організації цікавих для школярів патріотичних заходів, а також надавали можливість поспілкуватися з активістами громадських організацій, учасниками бойових дій у російсько-українській війні.

Дані проведеного аналізу дозволяють зробити висновки, що учні надають перевагу відвідуванню спортивних секцій, беруть участь у художній самодіяльності та відвідують різні гуртки, проте недостатньо уваги приділяється інформуванню серед учасників освітнього процесу про діяльність різних гуртків, спортивних секцій тощо.  Також, респонденти зазначали, що на окремих уроках часто і  вдало практикують роботу в парі, групі та командою, проте, на жаль, недостатньо уваги приділяється організації дискусій, дебатів, постановці проблемних питань.

Отримані дані опитувальника дають підстави зробити висновок, що недостатньо часу приділяється для того, щоб привернути увагу до послуг бібліотеки та її інформаційних фондів, зацікавити користувачів і переконати їх скористатись послугою, стимулювати використання бібліотеки в навчальному, виховному процесі та дозвіллі учнів.

Результати анкетування свідчать, що загалом освітній заклад надає якісний рівень знань учням.

У закладі освіти сформований патріотичний простір, у якому формується особистість громадянина-патріота.

На основі пройденого анкетування робимо висновок, що учні та вчителі в школі та в позаурочний час розмовляють винятково українською мовою. Вчителі на уроках української мови та літератури, позакласного читання, розвитку мовлення через мовний матеріал, фольклор, поезію формують мовно-національну свідомість, а на уроках історії України з допомогою історичного матеріалу розвивають почуття національної гідності та гордості.

Батьки задоволені тим, як адміністрація закладу освіти організовує та проводить заходи патріотичного спрямування.

Здобувачі освіти з цікавістю та із захопленням  відвідували та брали участь у патріотичних заходах. На жаль, не всі школярі мали можливість взяти участь у виховних заходах, у тому числі в заходах патріотичного спрямування через воєнний стан в Україні.

З метою виховання в учнівської молоді глибокої поваги та любові до Батьківщини, формування національної свідомості, людської гiдностi, виховання у здобувачів освіти почуття патріотизму в школі щорічно класні керівники, педагог-організатор, заступник директора з виховної роботи та вчителі-предметники проводять тематичні заходи до Дня пам’яті Героїв Крут, Героїв Небесної Сотні, Дня захисників і захисниць  України,  Дня Гідності та Свободи, Дня Збройних сил України, проте більше уваги потрібно приділити інформуванню серед учасників освітнього процесу про проведення виховних заходів.

Результати аналізу твердять про те, що учні та вчителі з повагою ставляться до державних символів України.

Узагальнюючи отримані результати, можна зробити висновок, що у виховній системі роботи школи було і залишається пріоритетним національно-патріотичне виховання.

Загалом, опрацьовані результати показують хорошу картину, адже підсумовуючи усі відповіді, ми впевнено можемо говорити, що батьки, учні та педагоги вважають освітнє середовище відкритим для дітей з ООП.